Озеро Атітлан – місце, яке ти шукав усе своє життя

«Лише поглянь! Я не можу повірити своїм очам! Хіба це реально? Слів нема! Це просто капець!», – так промовляла моя дружина кожного ранку, який ми провели на берегах цього чудесного місця. Відколи ми перетнули кордон Ель Сальвадор-Гватемала, рівень вражень від побаченого в кожному наступному місці все ріс і ріс, дійшовши кульмінації в день, коли ми дістались озера, сіли в моторний човник в м.Панахачель і відчалили до поселення Санта-Круз.

Мушу зазначити, що сама поїздка на човнику була дещо екстремальною і навіть “болючою” фізично. Дозвольте пояснити. Одна з особливостей Гватемали (навіть порівнюючи з рештою Центральної Америки), яку я помітив з першої ж поїздки в автобусі – таке враження, що у водія на кінцевій зупинці народжує дружина або ж він сам вдома забув увімкнену праску!

Як би це не звучало комічно, але, якщо ви пасажир і їхати добрих дві години, вам стає не до жартів. Старенький, проте невмирущий, списаний американський шкільний автобус («чікенбас» – на таких пересувається вся Латинська Америка) несеться на швидкості 80-100км на годину по серпантиновій гірській дорозі і, повірте, навколо не знайдеться жодного засобу пересування, який він не обжене, включно з новенькими мерсами і хондами. Якщо вам випало бути пасажиром, працює правило скелелазіння – три точки опори в будь-який момент часу: широко розставлені ноги, що впираються в шарніри сидінь, і щонайменше одна рука міцно стискає поручень.

Як виявилось, пасажирські катери озера Атітлан не є виключенням, щоправда, правило про три точки не працює, бо чим сильніше будеш триматись, тим болючіше приземлишся м’яким місцем на не дуже м’яке (кажучи прямо – дерев’яне) сидіння на кожній наступній хвилі, в той час, як молодий аміго за штурвалом буде “втискати педаль в підлогу”, а місцеві пасажири, чистокровні нащадки майя, підкидуючись на своїх місцях, будуть невимушено вдивлятись в далечінь. Хоч наша поїздка тривала всього лишень хвилин 10, наступних 2-3 дні ми підсвідомо уникали поїздок в інші порти. Але я не про це, лише погляньте на цей краєвид!

Атітлан – озеро вулканічного походження, оточене трьома вулканами, стрімкими пагорбами, на берегах якого знаходяться ізольовані поселення або ж окремі хатини, до одних з яких можна дістатись лише на човні.

Температура повітря в цих гірських краях коливається від 20 до 28 градусів. Приємна прохолода після нестерпної Нікарагуанської спеки! Щоправда, вода в озері комфортна для плавання і, що найбільше вражає, чиста як скло!

Мушу зазначити, що майже 40% населення Гватемали є прямими нащадками майя, що, якщо вірити вікіпедії і моєму власному пошуку, робить цю країну найбільш “indigenous” (з найбільшою долею корінного населення) в регіоні.

А це – чиясь кукурудза! Нерівність ландшафту не причина відмовлятись від фермерства. В окремих місцях, на мій погляд, варто використовувати страхувальну систему з мотузками, при насадженні рослин!

І хоч береги цього озера давно приваблюють мандрівників, шукачів духовних відкриттів, експатів, місцевий колорит майже повністю збережений: місцеві живуть своїм звичним життям, більшість жінок вдягають національний костюм

Приваблива ціна місцевої їжі: за долар можна придбати тарілку фруктів з гранолою на сніданок; за 3-4 долари – повноцінно наїстись на обід або ж на вечерю.

«Hasta manjana!», – (укр. – до завтра) кажемо ми жіночці в місцевому Comedor і з приємним відчуттям ситості покидаємо пустий заклад з кількома столиками. На жаль, пандемія відчутно вдарила по доходах цієї сім’ї, тому жіночка відповідає нам з неабиякою вдячністю і готова розцілувати нас завтрашнього ранку, коли прийдемо смакувати її pollo в томатному соусі і arroz con frijoles. Вийшовши на вулицю, ми мимоволі спрямовуємо погляд в мальовничий краєвид на фоні протилежного берега і заворожено вимовляємо слова захоплення.

Цей, воістину, райський куточок з усією жадібністю хочеться залишити лише для себе, з іншого боку, немає сили приховувати від вас цю перлину!

Якщо ви наважитесь вирушити в мандрівку в Центральну Америку, Кариби або ж Мексику, це місце варте бути в ТОПі ваших пріоритетів, тож зарезервуйте хоча б кілька днів аби насолодитись цим краєвидом!